Басни И

Общее описание и специфические признаки басен Ивана Крылова, их содержание и обоснование формы. Басни как принципиально новое явление по отношению к разновидностям этого жанра, утвердившимся в русской литературе XVIII века, ее главные мотивы и идеи.

Рубрика Литература
Вид сочинение
Язык русский
Дата добавления 05.04.2011
Размер файла 6,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Басни И.А. Крылова. Русский национальный колорит басен


басня крылов жанр литература

«Крылов выразил — и, надо сказать, выразил широко и полно — одну только сторону русского духа — его здравый, практический смысл, его опытную житейскую мудрость, его простодушную и злую иронию. Многие в Крылове хотят видеть непременно баснописца; мы видим в нем нечто большее. Басня только форма… Умением чисто по-русски смотреть на вещи и схватывать их смешную сторону в меткой иронии владел Крылов с такою полнотою и свободою. О языке его нечего и говорить: это неисчерпаемый источник руссизмов; басни Крылова нельзя переводить ни на какой иностранный язык…» (В.Г. Белинский).

Басни Крылова стали принципиально новым явлением по отношению к разновидностям этого жанра, утвердившимся в русской литературе XVIII века, — классицистической и сентимента-листской басням. Первая была создана А.П. Сумароковым и В.И. Майковым. Она характеризуется нарочитым, рассчитанным на комический эффект смешением «высокого» и самого «низкого» слога. Основоположником сентименталистской басни был М.Н. Муравьев, а непревзойденным мастером — И.И. Дмитриев. Она отличается от классицистической «легкостью», изяществом, «приятностью» слога, не допускающего ничего «низкого» и грубого, что может оскорбить «просвещенный incyc». Обе эти разновидности басен оставались сугубо моралистическим, нравоучительным жанром. В них осмеивались общечеловеческие пороки и преподавались уроки столь же абстрактной общечеловеческой «добродетели».

Сохранив основные жанровые признаки басни — аллегорию, смысловую двуплановость повествования, конфликтность сюжета — Крылов критически изображает совершенно конкретные социальные пороки современной ему русской действительности.

На первый план в баснях Крылова выдвинулся образ простодушного и лукавого рассказчика, повествующего об увиденных им живых сценах, содержание которых необычайно разнообразно — от бытовых до социальных и философско-исторических тем. Точка зрения рассказчика часто спрятана и не выступает непосредственно и открыто: он отсылает к общему мнению, к молве, к преданию, которые выражены в пословицах и поговорках. В басню хлынул широким потоком народный, разговорный язык. Каждый персонаж заговорил языком, соответствующим его положению, психологии, характеру. Словесная маска басенного персонажа утратила свою условность.

Это ярко проявилось в таких баснях, как «Демьянова уха», «Кот и повар», «Крестьянин и овца», «Волк и Ягненок» и многих других.

Сосед соседа звал откушать; Но умысел другой тут был: Хозяин музыку любил И заманил к себе соседа певчих слушать…(«Музыканты»)

Здесь русский человек добродушно смеется над нелепостями, проявляющимися также чисто по-русски. И незадачливый любитель пения, и его «молодцы», и обманом зазванный сосед — все здесь и хитрят, и поют, и негодуют по-русски.

Венчающая басню «Музыканты» мораль, — в сущности, видоизмененная пословица:

А я скажу: по мне уж лучше пей, Да дело разумей. Даже в тех случаях, когда Крылов обрабатывает традиционные басенные сюжеты, в самом взгляде на вещи, в логике речей и поступков персонажей, в обстановке, их окружающей, — во всем запечатлена духовная атмосфера, порожденная национальным укладом русской жизни.

Подобные документы

Влияние Эзопа и Лафонтена на творчество Крылова. Оригинальность сюжетов и связь басен с общественными явлениями. Близость языка к народной речи, умение создать яркий образ при скупости средств. Толкование некоторых фраз, ставших пословицами и поговорками.

реферат [21,7 K], добавлен 17.01.2010

История басни как жанра сатирической публицистики. Произведения Эзопа и Лафонтена. Моральная аллегория в мировой басенной традиции. Усиление сатирического элемента в произведениях И.А. Крылова. Деятельность поэта Крылова в критике и журналистике.

дипломная работа [61,4 K], добавлен 08.05.2011

Басня как жанр эпоса литературы. Какой моральный вывод можно сделать из басен Крылова «Волк и ягненок», «Квартет», «Волк на псарне», «Свинья под дубом», «Слон и Моська», «Ворона и Лисица», «Лебедь, Щука и Рак», «Мартышка и очки» и «Демьянова уха».

презентация [37,1 M], добавлен 25.02.2017

Коллизия труда и безделья в басне «Стрекоза и Муравей», направленность произведения против тунеядства и паразитизма определенных личностей как социально-политического явления. Универсальность сюжетов и характеров, мотивов и образов басен Крылова.

реферат [19,4 K], добавлен 11.06.2009

Всенародная слава И.А. Крылова – баснописца. Языковые особенности слов разных частей речи в баснях И.А. Крылова. Роль антропонимов в басенном творчестве И.А. Крылова. Синтаксис словосочетания, простого и сложного предложения, способы передачи чужой речи.

дипломная работа [4,6 M], добавлен 26.05.2012

Краткая биография И.А. Крылова. Детские и юношеские годы будущего писателя. Басня как жанр дидактической литературы, получивший расцвет в классицизме. Деятельность Крылова-баснописца. Отражение в баснях философских, социальных и нравственных взглядов.

курсовая работа [54,8 K], добавлен 06.03.2014

Биография Ивана Андреевича Крылова — русского поэта, баснописца, переводчика и писателя. Издание И. Крыловым сатирического журнала «Почта духов» и ходившей в списках пародийной трагикомедии «Триумф», переводы басен. Интересные факты из жизни И. Крылова.

презентация [152,8 K], добавлен 20.11.2012

Изучение биографии и творческого пути поэта Крылова. Описание периода его работы журналистом, издателем журнала, театральным драматургом. Анализ художественного мира басен, яркой картины отображения действительности и афористической остроты концовки.

реферат [31,0 K], добавлен 12.07.2011

Характеристика и специфические особенности литературы петровской эпохи, рассматриваемые ею идеи и тематика. Внесословная ценность человека и ее художественное воплощение в сатире Кантемира. Жанр басни в литературе XVIII в. (Фонвизин, Хемницер, Дмитриев).

шпаргалка [997,4 K], добавлен 20.01.2011

Детские годы И.А. Крылова. Его первые шаги в литературе. Особенности русской басни. Заимствование Крыловым сюжетов из Эзопа и Лафонтена. Басня как краткий стихотворный или прозаический рассказ нравоучительного характера, имеющий иносказательный смысл.

презентация [5,5 M], добавлен 08.01.2012

Конради Карл Отто. Ґете. Життя й творчість. т.1. Вірші про мистецтво й про художника

Конради Карл Отто. Ґете. Життя й творчість. т.1.
Вірші про мистецтво й про художника

Так розшукай же у своєму будинку

Ділового хлопця й видай йому

Роль мого люб’язного Геца —

Шпагу й шолом, — либонь не зіб’ється

Наведи на паскудство малість глянцю —

Зроби задом — ж. мерзотником — заср.

И, як колись, із запопадливістю й полюванням

У тім же дусі всю п’єсу мою оброби

(Переклад Е. Витковского — 1, 126-127))»Послання» («От старе Євангеліє/ Знову тобі отут шлю я») і «Вечірня пісня художника». Це останнє як фрагмент листа до Мірку було, також без заголовка, послане Лафатеру й опубліковано їм за назвою «Пісня рисовалицика-физиогномиста» у першій частині його «Физиогномики» (1775).

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ ХУДОЖНИКА

Коли б скарб високих сил

У груди, дзенькаючи, відкрився!

И мир, що в серце зрів і жив,

З надр до перстів пролився!

Кидає в тремтіння, терзає біль,

Але не можу упокоритися,

Всім обдаривши мене, изволь,

Можу ль забути, як око знайшло

Як дух у глухих пісках знайшов

Як ти дивуєш, млоїш мене

Те радістю, то гнітом!

Струменями тонкими дзенькаючи,

Ти дарунок що дрімав, знаю я,

У моїх грудях обмила

И вузький жереб для мене

У безбережність звернула!

(Переклад Н. Вильмонта — 1, 97, 98))»старе Євангеліє», що він знову посилав Мірку. Те, що повідомлялося тут у тоні захопленого одкровення, придбало в інших частинах віршованого листа (пізніше опублікованих за назвою «Послання») повну наочність. Те, про що говорив художник Фюсли, тут саме не підходило: «Підніми буру в чарці вина або ридай побачивши троянди, хто до цього схильний — тільки не я» (Фюсли, лист до Лафатеру, Рим, листопад 1773 р.). Подарувавши другові Мірку альбом для малювання, Ґете дав йому рада бути уважним до того, що близько й реально: «Дай боже тобі любити свої чобітки / И поважати пророслу картоплю. / Любою предмет має образ свій, / Страданья, радості, боротьба, спокій. / Знай це, помни, що увесь світ земної / У єдності тримає бог могучею рукою». / «От шлю тобі врочистий стан» /. А от рядка з «Послання»: «Не Рим, а Магна Греція / Відкрила принадність буття! / Хто з матір’ю-природою в лад співає, / Той у чарочці вина свій мир знайде» 1.) у додатку до перекладу дослідження з теорії драми француза Луи Себастьена Мерсье, цей переклад вийшов в Амстердамі в 1773 році. Тут письменники «Бури й натиску» дізнавалися себе. Висувалася вимога мистецтва природним, характерним, присвяченим проблемам сучасності. Ґете вмовив Генріха Леопольда Вагнера зробити переклад, а сам, замість обіцяного коментарю, дав до книги кілька доповнень. Вона вийшла в 1776 році за назвою «Новий трактат про драматичне мистецтво. Переклад із французького. З додатком — із записної книжки Ґете. «Із записної книжки Ґете» були введення, два прозаїчних фрагменти на теми теорії мистецтва й п’ять віршів про художника й про мистецтво, написані раніше. Це були: «Лист» («Моє старе Євангеліє»), «Добра рада для креслярської дошки, а може бути, і письмового стола» (пізніше » Теза-Утешеньице»), «Знавцям і цінителям», «Правдива казка» («Я друга привів до дівиці младой»), «Ранкова пісня художника» («Для вас я храм побудував»).) «Внутрішня творча сила» і природа — двічі згадані разом в «Вечірньої пісні художника» — зв’язані настільки, що художня творчість, «утвір, наповнена соками», існує як рослина, створене самою природою. Саме так сприйняв Ґете створення людського генія, Страсбургский собор (а пізніше, як це ні дивно, він більше не цікавився архітектурними пам’ятниками подібного стилю). Почуття для нього — основний центр існування художника «. І не зводив із природи очей. / Мені зустрічі з нею здавалися раєм». Почуття як би веде в глибину природи й у той же час «пробивається назовні», ставши вже створенням художника. Коли художник погодить свої зусилля з вічно діючими силами природи й творить, уподібнюючись їй, виникає добуток, що (як Страсбургский собор) «аж до дрібної деталі необхідно й прекрасно, як дерева, створені богом». Тільки цей єдиний критерій прекрасного визнавав Ґете в ті часи, наполягаючи на самостійній цінності художньої творчості, повстаючи проти обов’язкових правил і приписань, що стосується форми художніх творів. Тепер, коли вже існували «Гец» і «Вертер», «Клавиго» і більші гімни, він міг собі дозволити подібні виступи.)»Ти дарунок що дрімав, знаю я, / У моїх грудях обмила / И вузький жереб для мене / У безбережність звернула» [I, 98]. Сказати це легко, реалізувати значно сутужніше. Це молоде розжарення оптимізму й упевненості в майбутньому, яким повні вірші й висловлення Ґете того років, дуже привабливий, однак можна сміло затверджувати, що натхненні надії тут є лише продукт уяви. Як інакше пояснити слова про вічність. Це щось, що не має ні початку, ні кінця, інакше при чому отут вічність? Ніхто не міг і не зможе етого побачити. Однак «вузький жереб» змушує людини особливо прагнути до волі, висотам і далечіням. Так обстояло справа й з «бурхливими геніями»: їхня жагуча потреба реалізувати й затвердити себе в активній дії була тим сильніше, ніж більше обмеженими залишалися їх можливості

«Ранкова пісня художника», написана, видимо, уже на початку 1773 року, не просто розповідала про творчу енергію, але наочно показувала внутрішні процеси художника, що творить. У простих неримованих чотиривіршах цього довгого вірша зіштовхуються в експресивних вираженнях позначення й образні вислови із самих різних областей. Так представлений складний внутрішній мир художника. «Я вам побудував храм, / Ви, прекрасні музи. / А тут у моєму серці / Укладене саме святе». Звертання до муз у традиційному стилі, але відразу й згадування про серце, що представляється осередком життєвого й естетического досвіду натхненного художника. Релігійна свідомість, живий спогад про образи античної літератури, досвід любові — у всіляких сферах можна знайти стимули для художньої діяльності, що творить. Вираження з релігійного побуту вживаються відносно античного мистецтва або любовних переживань: «Я стаю перед вівтарем/ И читаю, як це й мабуть, / Виконаний релігійної благоговіння, / Священного Гомера». Теперішнього художника відрізняє продуктивна творча сила, що виходить за межі відчуття й переживання, так міркує молодий Ґете про знавців і цінителів. Цю силу, що творить, можна зрівняти із процесом зачаття. «Щоб дух божественний / Моєю рукою / Створити умудрився б / Те, що, припавши до дружини, / Я в силах, зі звіром нарівні, здійснити» («Художник і цінитель» [I, 102]). В 1774 році Ґете з повною впевненістю у своєму праві на це в деяких рядках сформулював своє поетичне Євангеліє:

Не взапас природи буйний бенкет

Для безмовних душ,

Не взапас созданья майстрів

У музеях і палацах,

Коли не творчий порив,

Раптом спаленілий у груди,

И не влеченье владних рук

Приять і відтворити

(«Знавцям і цінителям», 1776. — Переклад Н. Вильмонта — 1, 97))»Із записної книжки Ґете» він уперше вжив поняття «внутрішня форма». Настав нарешті час, говорилося там, перестати повторювати про окремі правила драми, «тому що адже є така форма, що відрізняється від цієї, як внутрішній зміст від зовнішнього, її не можна схопити рукою, її треба відчути [. ]. Якби в багатьох з нас було почуття цієї внутрішньої форми, що всі інші види форми містить у собі, то нам не доводилося б раз у раз зіштовхуватися з виродливими продуктами духовних зусиль».

Бібліотека школяра вітає тебе!

Свою роботу ми розпочали в березні 2008 році і весь цей час ми плідно працюємо над розширенням можливостей нашої електронної бібліотеки. Наш сайт стане у нагоді тим, хто навчається і тим, хто постійно намагається здобути нові знання. Ми намагались зібрати інформацію, яка стане у нагоді учню при підготовці домашніх завдань чи складання іспитів, студенту — під час підготовки до сесії. Для Вашої зручності, «Бібліотека школяра» розділена на шістнадцять розділів, серед яких ми зможете знайти: твори з мови, з української та зарубіжної літератури, сочинения по русскому языку и литературе, стислі перекази творів, біографії письменників та історичних діячів, рефетати та багато іншого. Сподіваємось, що «Бібліотека школяра» стане Вам у нагоді. Дякуємо, що завітали до нас!

Анонс основних розділів сайту:

«Біографії» — інформація про життя та творчість великих письменників, політиків, художників, видатних людей, які внесли значний вклад в розвиток культури, української та зарубіжної літератури.

«Реферати» — велика колекція докладів, доповідей, рефератів з різноманітних наукових проблем, а також цікаву та пізнавальну інформацію.

«Зарубіжна література» — коллекція шкільних творів з зарубіжної літератури. На сайті максимально підібрані твори з літератури, які допоможуть Вам в стислі строки написати чудові роботи та отримати вищій бал. Всі твори викладені відповідно до шкільної програми учнів українських шкіл.

«Українська література» — коллекція шкільних творів з української літератури. На сайті максимально підібрані твори з літератури, які допоможуть Вам в стислі строки написати чудові роботи та отримати вищій бал. Всі твори викладені відповідно до шкільної програми учнів українських шкіл.

«Твори з мови» — це велика коллекція нових учнівських творів з української мови.

«Русский язык» — шкільні твори російською мовою. Твори орієнтовані для школярів українських шкіл, які вивчають російську мову.

«Сочинения» — коллекция сочинений по русской и зарубежной литературе на русском языке. Данная коллекция ориентирована на украинских школьников, которые изучают русский язык и литературу.

«Стислі перекази» — стислий, але вичерпний переказ творів великого розміру. Після ознайомлення з переказами Ви матимите повну уяву про зміст повного твору, його головних героях, сюжетні лінії, тему, ідеї.

«Прислів`я та приказки» — прислів’я та приказки українського народу.

«Крилаті вирази» — крилаті вислови народної творчості та вислови з творів української літератури.

«Фразеологізми» — це фразеологічні вирази української народної творчості.

«Цитаты» — в разделе представлено более 5000 цисяч цитат почти пятисот авторов.

«Когда в товарищах согласья нет, на лад их дело не пойдет»

(по басням И. А. Крылова)

Имя великого русского баснописца Ивана Андреевича Крылова известно всему миру. Басни И. А. Крылова, по словам Н. В. Гоголя, — «подлинная книга народной мудрости». В своих баснях И. А. Крылов высмеивает пороки, недостатки людей, свойственные им плохие качества, черты характера, поступки.

Так в баснях «Квартет», «Лебедь, рак и щука» И. А. Крылов высмеивает глупость, отсутствие профессионализма, отсутствие знаний, умений, согласия, без которых не может быть хорошего результата в общем деле.

Профессионал-соловей говорит горе-музыкантам правду: «Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье и уши ваших понежней. А вы, друзья, как ни садитесь, Все в музыканты не годитесь». Но не только профессионализм

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: